Заміжжя дочки справжнє випробування для будь-якого батька. Я зрозумів свого тестя тільки тоді, коли сам в такій ситуації опинився. Два роки тому привела Настя до нас в будинок свого залицяльника. Він був першим, хто удостоївся честі познайомитися з батьками. Я був не дуже радий, як-то складно звикнутися з думкою, що дочка вже доросла і з хлопчиками гуляє. Прийшов значить до нас цей Міша, я відправив Настю приготувати обід нам, а сам його став розпитувати. – Ну, які у тебе плани на мою дочку? – Найсерйозніші, Микола Костянтинович.
Я хочу на вашій чудовій доньці одружитися, люблю її більше життя. Прийшов сьогодні, щоб попросити у вас її руки. Я навіть розгубився, що він так відразу про це заговорив. – А ти працюєш? -Да. – А заробляєш скільки? -Трохи. – А як сім’ю збираєшся утримувати? А на які гроші весілля будете грати? Ти ж знаєш напевно, що у неї багато друзів. Весілля не може бути в такому випадку скромним. – Я все вже придумав! Він дістав з рюкзака документи і поклав на стіл. – Я нирку продам! У мене був нетривалий ступор. –
Уже продав? – Ні, але скоро продам. Це договір. – Не потрібно йти на такі крайні заходи! Я оплачу вам весілля! Весілля зіграли. Живуть вони з Настею добре. У квартирі, яка дісталася їй від бабусі, ми ще ремонт оплатили їм. Я в принципі радий за дочку, але недавно вона проговорилася, що вони щодо нирки мене обдурили. Відчуваю себе як простак, якого навколо пальця обвели. Тепер не знаю, радіти їх кмітливості або злитися.