Breaking News
Home / Истории / З мамою у нас були чудові стосунки. Але як тільки вона дізналася, що в мене є хлопець і ми хочемо жити разом, виштовхнула мене з дому в тому, у чому була. Я подзвонила Мишкові, а він.

З мамою у нас були чудові стосунки. Але як тільки вона дізналася, що в мене є хлопець і ми хочемо жити разом, виштовхнула мене з дому в тому, у чому була. Я подзвонила Мишкові, а він.


Аж до того дня, коли я розповіла мамі про свого молодого чоловіка, у нас з нею були чудові стосунки. Я з нею ділилася своїми проблемами, вона мені давала поради. Ми часто проводили час разом. Але варто мені розповісти їй про Михайла, як мама стала звинувачувати мене в тому, що я поміняла її на якогось козла. Якому тільки й треба, що затягти мене в ліжко, а потім кинути одну з дитиною. Вона ніяк не могла зрозуміти і прийняти, що ми з Мишком любимо один одного. І те, що мені вже двадцять три роки, я цілком можу приймати відповідальні рішення. Що я маю право планувати своє життя. Її регулярні моралі ставали все нест ерпніше і не стерпніше.

Мені вже було не в силі перебувати вдома. Коли ж я повідомила матері, що ми з Мишком збираємося одружитися, вона подуріла і поставила мені ультиматум: або мати, або чоловік. Я відповіла, що дуже люблю її, але заміж за Михайла все одно піду. Мама взагалі розлютилася, і виштовхнула мене з дому в тому, в чому була. У футболці, шортиках та домашніх шльопанцях. А на вулиці листопад. Добре, що телефон був у мене в кишені. Я, звичайно ж, зателефонувала Мишкові. Він звичайно ж приїхав одразу ж.

Але поки він їхав, я встигла простигнути та потрапити до ліkарні. Мишко зустрівся з моєю мамою, і розповів їй про мій стан. – Якась дівчина потрапила до лkарні. Мені це байдуже. – відповіла вона. Ми з Мишком розписалися, як тільки я виписалася з ліkарні, потім у нас нар одилася дитина, потім ми продали однокімнатну квартиру Міши і купили двокімнатну. Весь цей час я не спілкувалася з мамою. Я, одночасно, і тужила за нею, і злилася за її поведінку. Якось я гуляла із сином у парку. І, випадково, зіткнулося ніс до носа з мамою. Я захотіла обійняти її, але вона відсахнулася від мене, як від чум ної. – Мало того, що тебе земля носить, то ти ще й наро дити спромоглася?! – прошипіла вона, і швидкими кроками пішла геть…

About admin

Check Also

Якось я повернулася додому, а сестри там не було, не було її речей. І лише через час я отримала від неї звістку.

Скільки часу я знаю свою сестру, а я її знаю від самого народження, вона завжди …

Leave a Reply

Your email address will not be published.