Breaking News
Home / Истории / Дочка соромиться в університеті за свій бляклий вигляд. Якось моє терпіння урвалось, я перебила її і сказала.

Дочка соромиться в університеті за свій бляклий вигляд. Якось моє терпіння урвалось, я перебила її і сказала.


Дочка моя після закінчення школи вступила до університету в обласному центрі. На безкоштовне не потягнула, вступила не платне. Слава Богу, вдалося влаштувати її до гуртожитку. Але ж не всіх платників вдається туди прилаштувати. Однак нам дуже пощастило. Платити за навчання та виділяти кошти на їжу нам із чоловіком нелегко. Окрім старшої дочки, у нас ще два хлопчики в сім’ї. Тому дочка ображається, що ми не можемо виділяти їй достатньо коштів і на модні речі, і на посиденьки в кафе, і на щось ще. Говорить, мовляв, вона соромиться своїх однокурсників за свій бляклий вигляд. Коли вона в черговий раз затягнула свою пісеньку на тему “бідна я, нещасна”, я перебила її і сказала

Тобі мало надісланих нами грошей – зароби сама! Попитай своїх однокурсників. Напевно, багато з них підробляють. І ти йди працювати. Місяця півтора скарг від неї не було чути. І ось нещодавно зателефонувала і “втішила”: – Ти змусила мене працювати, тому в мене на іспитах проблеми. Два заліки та один іспит мені треба буде перездавати. А мені ще два іспити складати! – Ти, коли на роботу влаштовувалася, не знала, що тобі іспити складати доведеться? – Запитала я. – Знала, але сподівалася проскочити. А тепер не знаю, чи навчання, чи робота.

сказала дочка. – І що ти хочеш від мене? – Надішліть мені грошей, щоб я не працювала, а лише вчилася, – сказала вона. – Повторюю ще раз. Грошей таких, щоб ти там ходила гоголем, у нас немає. Піти працювати ти вирішила сама, щоб оплачувати свої хотілки. Не зможеш закрити сесію, заберемо документи. Вчитимешся в нашому місті. У коледжі, – сказала я і кинула слухавку. Ось тепер я сиджу і думаю – чому вона у нас вродилася такою? По дому тільки з малими сиділа. Іншими справами її не завантажувала. А може, якби я ганяла дочку “як сидорову козу”, було б правильніше? І зараз дочка знала б ціну і праці, і знанням, і грошам?

About admin

Check Also

Якось я повернулася додому, а сестри там не було, не було її речей. І лише через час я отримала від неї звістку.

Скільки часу я знаю свою сестру, а я її знаю від самого народження, вона завжди …

Leave a Reply

Your email address will not be published.