Breaking News
Home / Истории / Я завжди відчувала перевагу над подругами, насолоджувалася кожною прожитою хвилиною. Мені й на думку не спадало, що одного разу я залишуся зовсім одна.

Я завжди відчувала перевагу над подругами, насолоджувалася кожною прожитою хвилиною. Мені й на думку не спадало, що одного разу я залишуся зовсім одна.


Вже котрий день я не можу заснути від думок, які мене турбують, згадую своє життя і близьких мені людей, коли моя сім’я була поруч: чоловік, син і дочка, чудова квартира, забезпечене життя. У чоловіка була висока посада, він добре нас утримував, я займалася побутом та дітьми. Все як у всіх. І завжди відчувала перевагу над подругами, насолоджувалася кожною прожитою хвилиною. Чи могла я тоді подумати, що колись залишусь сама? Чоловіка не стало багато років тому, діти створили свої сім’ї, а я залишилася одна у великій квартирі. Діти приїжджають рідко, у доньки вічно хворіє дит ина, намагаюся не турбувати її, щоб не чути «мені ніколи».

А у сина свій бізнес він іноді допомагає грошима. Тільки це від самотності не рятує, і щоразу я думками повертаюся до своєї подруги молодості, у якої тоді і грошей не було на нормальне існування, і дит ина була проблемною, а зараз вона живе краще за мене. Син її одружився, купив велику квартиру і забрав матір до себе; вона чудово ладнає з невісткою і няньчиться з онуками. Зідзвонюємося ми щодня, подруга радісно розповідає про онуків, а я свого не люблю: він забрав у мене дочку, для матері в неї часу немає, тільки син і чоловік. Коли кілька днів тому я впала, то зателефонувала дочці і попросила допомоги

а в той час не знайшлося приїхати, вона попросила брата заїхати. Я думала, що ж зі мною буде , якщо зовсім зашкутильгаю? Я просила допомоги у сусідів, не зачиняла двері: а раптом знову погано стане. І думала, де ж зробила помилку у вихованні дітей? Ми ні в чому їм не відмовляли, відправляли до таборів, обом дали вищу освіту. Зараз, гадаю, візьму до себе квартирантку, за допомогу. Подзвонила сусідці порадитись, а вона мене відмовила чужу людину до хати пускати. – Я тобі допоможу, стільки років один одного знаємо. – сказала вона мені. Ми домовились, що будемо один одному опорою.

About admin

Check Also

Якось я повернулася додому, а сестри там не було, не було її речей. І лише через час я отримала від неї звістку.

Скільки часу я знаю свою сестру, а я її знаю від самого народження, вона завжди …

Leave a Reply

Your email address will not be published.