Breaking News
Home / Истории / Коли після чергової зустрічі з дітьми мій колишній чоловік зажадав, щоб я заплатила йому гроші, які він витратив на морозиво для дітей, зокрема і на його каву, я просто ахнула від щастя… від щастя, що кинула цього скупердя вчасно.

Коли після чергової зустрічі з дітьми мій колишній чоловік зажадав, щоб я заплатила йому гроші, які він витратив на морозиво для дітей, зокрема і на його каву, я просто ахнула від щастя… від щастя, що кинула цього скупердя вчасно.


Вже рік, як роз лучилася з Ігорем, але i досі наші спільні друзі дивуються – чому я, забравши дитину, пішла від нього? Моє пояснення, що не бажаю жити зі скнарою, вони не розуміють. – Він не жадібний, він господарський, – кажуть мені вони. Мені це нерозуміння набридло, і я вирішила продемонструвати їм “хазяйновитість” колишнього. Але спочатку про наші доходи. Я працюю, отримую нормальну зарплату. Грошей нам з синочком вистачає. Можемо цілком обійтися без допомоги батька. Я і на аліменти не подала, тому що не хочу, щоб коли-небудь батько мав можливість вимагати аліментів на утримання від сина.

А те, що колишній не забуде скористатися цією можливістю, знаючи його жадібність, не сумніваюся! Ми з ним усно домовилися, що він виділятиме синові десять тисяч на місяць. Ігор на місяць заробляє вдвічі більше за мене. А ще він має прибуток зі здачі в оренду двох квартир. Так що “аліменти” йому зовсім не тягар. Так от. Пішли ми з сином, в неділю, на зустріч з його батьком. Спершу посиділи в кафе. Коли офіціант підійшов взяти замовлення, я попросила, щоб мені підготували окремий рахунок. Але Ігор, “вставши в позу”, заявив: “Я завжди оплачую рахунок жінки, що сидить зі мною за одним столом!”. “Ти це перед офіціантом викаблучуйся. Вже я-то тебе знаю, як облупленого ” – подумала я. Після пішли в кіно.

І знову він наполіг, що сам візьме квитки. Сам зголосився купити попкорн. Після кіно відвідали різні атракціони, де знову все оплачував він. Я мовчала. “Подивимося, подивимося” – посміхалася я про себе. День закінчився, ми з сином повернулися до себе. У вівторок було перше число нового місяця, день, обговорений з колишнім, як дата виплати “аліментів”. Він перерахував мені на картку вісім тисяч чотириста тридцять два замість обговорених десяти тисяч. Відправила йому повідомлення, мовляв, чому менше обговореного. Він, так само, смскою відповів, що відрахував витрачене в неділю. Я попросила вислати калькуляцію. Він надіслав. Разом з фотографіями чеків. Я, заради цікавості, уважно вивчила “прейскурант”. Ігор втримав із сина навіть каву” американо”, випиту ним! І після такої наглядної демонстрації мені хтось твердитиме про його господарніс

About admin

Check Also

Якось я повернулася додому, а сестри там не було, не було її речей. І лише через час я отримала від неї звістку.

Скільки часу я знаю свою сестру, а я її знаю від самого народження, вона завжди …

Leave a Reply

Your email address will not be published.