Увійшовши у двір, я помітила, що чоловік розмовляє з другом, підійшла до них ближче і почала слухати їхню розмову. Я просто не повірила своїм вухам.

Сьогодні вранці до мене прийшов близький друг, за сумісництвом – товариш по чарці мого чоловіка. Вони майже щодня разом випивають, а мені ніяк не вдається відучити чоловіка від цієї поганої звички. Мій чоловік, коли ми тільки одружилися, навіть краплі спиртного не брав у рота, і тут раптом починає спілкуватися з місцевим алкашем. У його друга мати була дуже суворою жінкою, не робила йому поблажок. Після того, як мати відійшла в інший світ, син ніби з ланцюга зірвався: пив та шастався, а потім потихеньку почав вплутувати у свої справи і мого чоловіка. Цей друг не має ні дружини, ні дітей.

І ось вранці він прийшов до нас, а чоловік з учорашнього дня пив із ним. Я, як шалена собака, накинулася на нього, намагаючись вигнати з дому, а він сказав: “Все, мені настав кінець, мати кличе до себе”. Запитую, що тра пилося, невже захворів, а він відповів: “Ні, не захворів, але відчуваю, сьогодні ж мені не стане”. На той момент мені його було так шkода, я думала, що друг чоловіка і справді дуже хворий, намагалася заспокоїти його, а він у цей час плакав неіснуючими сльозами. Я спитала, що можу зробити для нього насамкінець.

А він: ”Пам’ятаєш, у вас вдома був дорогий коньяк, які твої батьки подарували на весілля? Можеш подарувати мені його, наче на згадку». Що мені ще залишалося – поrодилася. Чи не відмовляти ж хворій людині? Коли друг пішов, я помітила, що він забув капелюха, побігла за ним і тут бачу, що вони з чоловіком сидять у кущах, відчинили коньяк і хочуть випити. Злість не мала межі, який сkандал я там влаштувала… Другу сказала, щоб ноги його в нашому будинку не було. Чоловік боїться приходити додому, знає, що на нього чекає. Вирішили мене за дурницю тримати! Я ще їм покажу.