Breaking News
Home / Истории / З сусідами ми мали чудові стосунки, але один випадок змінив усе. Мені б і на думку не спало, що вони здатні на таке.

З сусідами ми мали чудові стосунки, але один випадок змінив усе. Мені б і на думку не спало, що вони здатні на таке.


Два роки тому ми купили дачу. Сама я не дуже товариська людина, через що бабуся мене весь час повчала: «Лєно, будь людиною». За поняттями бабусі, це означало, що треба розмовляти з людьми. Обидві мої сусідки по дачі виявилися “людьми” у розумінні бабусі. Що справа, що ліворуч від нас господарі дач були люди дорослі, з одруженими дітьми та онуками. І вони одразу завели з нами знайомство. Не скажу, щоб ми дружили, але розмовляли про різні дачні проблеми і новини, стоячи біля парканів. Щоправда, онук сусідки зліва іноді завдавав незручностей. Вони могли з’явитися ні світло, ні зоря, коли ми ще спали. Доводилося вставати частувати гостя.

А іноді й без нас міг приходити на нашу ділянку, пострибати на батуті або в басейні поплескатися. Це трохи напружувало – а раптом би з ним щось трапилося, адже нам відповідати доведеться. Мої діти ніколи без попиту на чужу ділянку не заходили. Але конфліктувати з сусідами не хотілося, і ми упокорювалися з цією ситуацією. Потім сусідка пропала надовго. Подейкували, що Тетяна поїхала доглядати хвору матір. Але дача її не пустувала. То родичі чи друзі приходили погостювати, то зять із донькою навідувалися. А одного чудового дня зять став будувати паркан між нашими ділянками. Високий і дуже потворний. Та ще й кабель із нашого боку залишив. Я злякалася, що мої хлопчики можуть до нього дістатись. Порадилася з розумними людьми і мені підказали, що можна тут самому щось побудувати або посадити.

Коротше з цією проблемою ми розібралися. А тут і Тетяна повернулась. Приїхати вона приїхала, та тільки якась інша. Журить мене і дітей, про розмови вранці я взагалі мовчу. Не могла я зрозуміти, з чого це раптом. На Великдень, слідуючи завітам бабусі, я поклала в кошик паску, цукерки, пару яєць і сама пішла «розмовляти» із сусідкою. Вона, звичайно, розмову підтримала, але якось мляво. Хвилини за дві розмови було закінчено. Не знаю, чим пояснити таку поведінку сусідки. Може їй за паркан соромно? Чи зять чого наплів? Чи у неї такий характер змінився через ситуацію з матір’ю? Тетяна сама зав’язала знайомство, сама ж його й припинила. Ти вже пробач мені, бабусю, але я більше з нею спілкуватися не буду. Тим більше, що так і мені спокійніше.

About admin

Check Also

Якось я повернулася додому, а сестри там не було, не було її речей. І лише через час я отримала від неї звістку.

Скільки часу я знаю свою сестру, а я її знаю від самого народження, вона завжди …

Leave a Reply

Your email address will not be published.