Чоловік утримує сім’ю, але грошей у руки не дає. Коли я його запитала, чому він не дає мені гроші, він відповів мені таке, що після його відповіді я хотіла піти від нього назавжди.

Моя сестра ділить двокімнатну квартиру з чоловіком та трирічною дочкою, яка дісталася їй у спадок. Вони одружені вже п’ять років, а до цього півтора року зустрічалися, хоч разом не жили. Перед весіллям її чоловік зробив у квартирі гарний ремонт. У нього була машина та дача. Свекруха, абсолютно адекватна жінка, не лізе з порадами та непотрібною допомогою. Із самого початку вони чудово ладнають. На дачі вони добре уживаються. Оскільки на початку вагітності моя сестра була безробітною, вона просто сиділа вдома з дитиною.

Її чоловік добре заробляє, фінансова ситуація не важка, тож вони домовилися, що дружина якийсь час сидітиме вдома з донькою. Принаймні до весни, а можливо, й до осені. Тим часом дитина адаптується до дитячого садка, а вона знайде відповідну роботу. І начебто в сім’ї все гаразд: є дах над головою, машина з дачею, зі свекрухою немає проблем. Одним словом, у них все добре, мовляв, голодними не сидять, у будинку все є, чоловік взяв на себе відповідальність. Проблема лише у тому, що чоловік не дає грошей дружині.

Він сам оплачує рахунки за квартиру і інтернет, купує продукти за списком дружини. З одного боку, здається, що дружині та дитині нема на що скаржитися: вони ситі, одягнені, взуті і живуть у звичайній квартирі. Тільки чоловік купує речі, які, на його думку, справді необхідні. Навіщо купувати нові черевики, якщо старі ще можна носити? Моя сестра прагне бути самодостатньою у фінансовому плані. Їй хочеться купувати для дочки іграшки чи книжки. Чому б не подарувати їй шоколадку? Її чоловік, навпаки, постійно переключає увагу з цієї теми, а якщо приперти його до стінки, він лютує і заявляє, що грошей немає, мовляв, хочеш – працюй. Але тепер, коли у неї є дитина, вона не в змозі самостійно заробляти.