Ми з чоловіком посварилися, і він вийшов з дому. В той же момент, коли я була у розпачі, до нас прийшла моя мати. Коли дізналася про нашу сварку, почала мене лаяти і зас уджувати.

Моя мама не любить мене. Коли ми з чоловіком свар имося, завжди винна я, і про це вона кричить на все горло. З мамою у мене ніколи не було шоколадних стосунків. Вона – авторитетна жінка із жорстким характером. Ми ніколи не дружили. Вона любить лише тих, хто їй підкоряється. Над батьком вона теж взяла гору і командує ним. З чоловіком у мене непогані стосунки. Але останнім часом у нас виникли проблеми. Йому не дають зарплату вже два місяці, а він спокійно чекає і нічого не робить.

Вчора я наполягла, і він зателефонував шефу. Начальник сказав, що поки що звісток про зарплату немає, але, якщо дуже потрібно, він може дати якусь суму. Чоловік відмовився – і це мене вивело з себе. Як можна? Ми посварилися, і чоловік вийшов, щоб охолонути. Мати прийшла в гості саме тоді, коли я була в розпачі, і, як дізналася про нашу сварку, почала мене лаяти і засуджувати.

На її думку, я довела чоловіка, і він скоро втече від мене. Отак вона мене заспокоїла. Для мене це не новина. Вона завжди поводилася так зі мною, але чому? Адже зять їй чужа людина, а я – її рідна дочка, яку вона виростила та виховала. У мене чотирирічний син і, на думку мами, я навіть не в змозі його виховати. Я все роблю не так, як треба, і нічого не вмію. А вона знає все і тому втручається у наше життя. Дитину та мого чоловіка шкода. Мені набридло все це терпіти. Хочу, щоб вона залишила мене та мою родину у спокої. Що робити? Навіть не знаю, як вчинити.