Свекруха в Олександри така, що вороrові не забажаєш. Їй все не подобалося. То криво, це косо, тут не прибрано, там пилюка. Олександра з чоловіком намагалися не зважати на це, але свекруха ще більше доводила бідну дівчину. Якщо до на родження дітей у Олександри була надія, що з нар дженням онуків свекруха зміниться, то після на родження первістка дівчина зауважила, що свекруха лише почастішала з візитами до неї та докорами у всіх гріхах.
Якось свекруха прийшла до Олександри із заявою: вона вирішила влаштувати невістці перевірку, вірніше, онуку. Справа в тому, що свекруха Олександри вважала, що та наrуляла дитину, ось вона й прийшла за біологічними матеріалами для проведення експертизи. Саша навіть не чинила спротиву, адже знала, що в цьому немає ніякого сенсу. Загалом, коли дівчина зі сміхом розповіла, з яким обличчям свекруха їй повідомила, що її онук їй рідний, одна з подруг сказала, мовляв, мабуть, у самої щось не так у цьому плані, ось вона шукає тих, на кому можна зірватися.
Яке було здивування Саші, коли вона дізналася, що її чоловік – нерідний син її свекра… Щоправда, дівчина поки що вирішила нічого чоловікові не говорити. Хто знає, які там у них таємниці заховані у вікових архівах…