Під час весілля свекруха підійшла до мене з онуками і таке сказала, після чого мені просто захотілося втекти з власного весілля.

Я старша дитина в багатодітній сім’ї. Все життя я бачила, як мама мучиться з 2 синами і 2 доньками. Так, вони з татом були щасливі, але втомлювалися… просто жесть. Загалом, побачивши це і те, як мама старіла з кожним роком на 5 років, я вирішила, що своїх дітей я не хочу. Про це я сказала своєму нареченому, чоловік заспокоїв мене, сказавши, що любить мене так, що готовий рахуватися з моєю думкою і розділити мої погляди на подальше життя. Що ж, я була щаслива. Незабаром ми вже планували одружитися, але тоді сталося щось непередбачене.

Зовиця залишила своїх дітей-двійнят зі свекрухою, її мамою, сама з чоловіком переїхала в іншу країну, оголосивши, що вони мають намір змінювати свої імена, і взагалі нам варто про них забути. Загалом, в день весілля до нас з чоловіком підійшла свекруха з онуками, коли нам вручали подарунки і сказала: – Женька, Лерочка, улюблені, ось мій вам весільний подарунок, – вона поклала руки на плечі онуків, — Лєрочка, я впевнена, що ти будеш хорошою мамою Паші і Маші і вашим майбутнім діткам.

Тоді на весіллі я мало не заплакала і не втекла звідти, адже такі думки у мене були. Я не знала, що й відповісти свекрусі. Коли ми з Женею залишилися наодинці, він сказав, що знати не знав про сюрприз матері. Ми обидва були в рівній мірі вражені… Минуло кілька років і, знаєте, що зараз ми чекаємо свою третю дитину, доньку Богдану. Павло з Машкою відчувають себе чудово з нами, а я не уявляю свого життя без них, але ще недавно сумнівалася, чи варто залишитися з Женею, якщо діти будуть з нами.