Коли брат з невісткою та на хабно обійшлися з нами, я вирішила, що коли-небудь помщуся їм. І ось настав той час

Ми з братом нар одилися і виросли в маленькому селі. Брат все життя мріяв вибратися з цієї глушини, що він власне і зробив після школи, а я залишилася в батьківському домі, незабаром вийшла заміж. Після від’їзду брат довгий час не хотів повертатися в наше село, хоча б для того, щоб відвідати рідних. Там він закінчив університет, знайшов хорошу роботу і одружився. У них з дружиною ростуть двоє чудових дітей. Тільки після того, як діти стали більш-менш самостійними, вони почали приїжджати до нас влітку і залишалися у нас як мінімум на тиждень. Д

іти з задоволенням грали з місцевими хлопцями, гуляли біля річки біля будинку, а ось брат ніби зовсім забув, що колись сам жив у селі. Вони з дружиною сміялися з того, що ми не купуємо продукти в магазині, а вирощуємо все на городі, влітку миємося на вулиці, маємо багато худоби. Але от чомусь вони із задоволенням їли свіжі овочі і фрукти з нашого городу, воліли їсти домашню їжу, особливо м’ясо і яйця наших курей. Ще й вони до себе в місто забирали нашу домашню смакоту.

Кілька місяців тому так вийшло, що у мами виникли проблеми зі здо ров’ям, довелося їхати в місто здавати аналізи. Заради маминого здоров’я ми попросилися до брата на тиждень. Як тільки ми приїхали, дружина брата з порога заявила, що ми повинні платити за проживання і купувати продукти для себе. Ми просто зібрали речі і поїхали в дешевий готель. І ось зовсім недавно подзвонив брат, сказав, що приїжджає з дружиною через тиждень і хочуть приїхати до нас. Я відмовила. Племінникам ми завжди раді, а ці міські нехай йдуть куди подалі зі своєю гостинністю.