Ганна і Макс зустрічалися вже півроку. Макс, студент університету, статний та симпатичний хлопець. Ганна, струнка красуня, закінчила педагогічний коледж, але через маленьку зарплату вчителів не пішла працювати за фахом, а влаштувалася вагоновожатою. Батьки Макса були категорично проти цього мезальянсу і, не соромлячись присутності дівчини, говорили синові: – Навіщо тобі ця “вагонетка”! Ти подивися, хто вона та хто ти. Ти ж у нас красень. Знайди собі гідну пару! І вони досягли свого. Макс покинув дівчину. Минуло сім років. Дівчина давно заміжня, закінчила університет, зробила кар’єру.
Чоловік у неї програміст, працює у солідній компанії. Вони купили квартиру і кожному по машині. Ганна з Максом зустрілися на автозаправці. Вона заїхала заправити свою машину, а він бігав зі шлангом від машини до машини, заробляючи чайові. Привіталися, поговорили і Макс зробив пропозицію Ганні: – Ганно, я любив і люблю тебе.
Ро злучайся зі своїм чоловіком і виходь за мене. Мій батько з матір’ю пам’ятають тебе і згодні , щоб я взяв тебе заміж. Ганна аж розреготалася від такої абсурдної пропозиції. Вдосталь насміявшись, вона відповіла хлопцеві: – Ти подивися хто ти і хто я! Ти холоп, що лебезе перед відвідувачами за чайові, а я дама на солідній посаді. Ти моєму чоловікові в підмітки не годишся. Передай привіт своїм батькам від “вагонетки”, і мою величезну подяку за те, що вберегли мене зв’язатися з тобою.