Breaking News
Home / Истории / Серафима Дмитрівна не потребувала подарунків дітей та онуків, вона просто хотіла посидіти та поговорити до душі, але ніхто цього не зрозумів, поки.

Серафима Дмитрівна не потребувала подарунків дітей та онуків, вона просто хотіла посидіти та поговорити до душі, але ніхто цього не зрозумів, поки.


Діти та онуки Серафиму Дмитрівну не кидали. Дочка дзвонила щодня, дорогою з роботи додому. На ходу дізнавалася, чи все у матері нормально зі здоров’ям, чи немає якихось побутових проблем і щоразу, коли мати запрошувала зайти, поговорити з нею, посилалася на свою зайнятість і обривала розмову: – Мамочко, мила, ну коли? Ти ж знаєш, я і так нічого не встигаю, кручусь як білка в колесі. Син говорив із матір’ю ще менше, зате регулярно поповнював її картку, щоб мати могла купити собі все, що душа забажає. Душе завгодно було спілкування з такими рідними та такими далекими від неї дітьми.

Ні, жили вони в одному місті, ось тільки по-людськи відвідувати її хоча б раз на місяць у них не виходило. Могли заскочити лише на хвилинку, привезти продукти, якісь подарунки і втекти, так і не поговоривши до душі. –Та не потрібні мені жодні подарунки, – казала щоразу Серафима Дмитрівна, – у мене всього вдосталь. А ось поговорити мені нема з ким. Ви б посиділи зі мною трохи, розповіли про свої справи. Не вічно ж у цей чортів ящик вирячитися. Я вже з ним розмовляти починаю. – Ба, а ти з подружками своїми спілкуйся, виходь, он на лавочку посидіти, – радила онука. Невтямки їй було, що подружок у бабусі вже й не залишилося. Так безбарвно проходили останні роки Серафими Дмитрівни і одного прекрасного липневого дня

її просто не стало. Діти зробили все, що потрібно. І пишні похорони, з поминками, на яких усі знайомі навперебій хвалили їх і говорили, які вони добрі й гідні спадкоємці. Як трепетно вони ставилися до найдобрішої Серафими Дмитрівни. І дев’ять, і сорок днів було організовано за вищим класом. І могилку облаштували. І квіточки з кущиками посадили. Адже знаходять час ходити тепер на цвинтар і доrлядати йоrо, чудово розуміючи, що намагаються таким чином дати ту увагу і тепло, на яке свого часу поскупилися. Дай нам Бог усім своєчасно зрозуміти, що важливо у цьому житті, а що можна відкласти, а то й зовсім закинути. Щоб потім не мучитися докорами сові сті.

About admin

Check Also

Якось я повернулася додому, а сестри там не було, не було її речей. І лише через час я отримала від неї звістку.

Скільки часу я знаю свою сестру, а я її знаю від самого народження, вона завжди …

Leave a Reply

Your email address will not be published.